Доповідь на семінар.doc (49 kB)

Я не боюся ще і ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша справа вчителя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світосприймання, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили.

В.О.Сухомлинський

Мета моєї проблемної теми «Формування здоров'язбережувальної компетентності молодших школярів через ситуативне моделювання та колективно-групове навчання» активізувати рухову активність учнів через різноманітні рухливі ігри та вправи як основу для сприятливого сприйняття знань; бачити в кожній дитині – особистість, розвивати її бажання любити себе і своє тіло, її розуміння значення спортивних занять для гармонійного розвитку душі й тіла, тобто умов психічного здоров'я в творчості дитини в майбутньому.

На сучасному етапі розвитку освіти набула актуальності проблема здоров’язберігаючих умов в освітньому середовищі.

Найбільша цінність суспільства – людина. Сучасна школа виховує людину майбутнього. Головне завдання в тому, щоб адаптувати дитину до суспільних негараздів, беззаконня, бездуховності. Необхідно створити такі умови, які допоможуть дитині осмислити власне життя, усвідомити цінність здоров’я, що є необхідною умовою для майбутнього вирішення щоденних життєвих задач та проблем. Не є новою думка, що ні краса, ні розум нічого не варті без здоров’я. І якщо ми прагнемо стати Європейською державою, то маємо перш за все подбати про здорове покоління, яке зможе реалізувати власні життєві компетенції.

Таким чином, перед школою постає проблема у створенні певних умов, які б з одного боку, через впровадження нових інноваційних технологій навчання та виховання дало змогу оптимізувати розвиток життєвих компетентностей, природних нахилів, творчого потенціалу кожної дитини та допомогло їй стати творцем свого життя, а з іншого боку – дозволило б вийти зі стін школи зі свідомим ціннісним ставленням до власного здоров’я, як першочерговою умовою формування та реалізації життєвих компетентностей.

Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров’я. Сьогодні здоров’я розглядається як стан повного фізичного, духовного, психічного та соціального благополуччя людини. Ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язана з активним залученням учнів та батьків до здоров’язбережувального навчального процесу.

  Кожен, хто причетний до справи навчання і виховання повинен усвідомити, яку відповідальність він несе. Від нас великою мірою залежить, яким буде здоров’я дитини в подальшому житті.

Вважаю, що одним із головних завдань сучасної школи є створення умов для розуміння дітьми переваг здорового способу життя, заохочування до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя; стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції; швидке і ефективне поширення знань про здоров’я. Впевнена, що вчитель може не тільки навчити дитину дій, а й опосередковано вплинути на родину. Тому працювати треба не тільки з дитиною, а й з усією сім’єю.  Сім’я була і залишається головним осередком, де відбувається становлення й розвиток особистості дитини. В роботі з батьками та дітьми дбаю про формування мотивації бути здоровим.

Для батьків проводжу тематичні лекції і консультації : «Чи легко бути батьком», «Адаптація першокласників», «Режим дня дитини», «Активний відпочинок» та інші.

Прагну під час уроків та в позакласній роботі не тільки розкрити молодшим школярам чотири основні складові здоров’я, а й забезпечити їх належне формування.

Основне завдання, яке поставила перед собою  - покращити всебічний розвиток школярів і збереження здоров'я дітей та їх оздоровлення. Веселі рухливі ігри - це наше дитинство. Граючись діти глибше пізнають світ, набувають усіляких навичок та вмінь. Перевтілюючись у персонажів гри, вони стають сміливими і безстрашними, вольовими і кмітливими.

В оздоровчій роботі молодших школярів поряд із спортивними заходами, розвагами, естафетами, змаганнями слід надаю належну увагу фізкультхвилинкам, які проводжу на протязі уроків.

       Видатний педагог К. Ушинський  зазначив: «Дайте дитині трохи порухатись, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а 10 хвилин уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять».

 Вправи для фізкультхвилинок спрямовані на підвищення обмінних процесів, зняття втоми з м'язів, які мають статичне або динамічне навантаження (напруга пальців під час малювання, аплікації і т.д.), збереження, підвищення розумової працездатності.

Крім цього, у своїй роботі використовую такі здоров’язбережувальні заходи:

  ведення листків здоров ’я;

  бесіди про здоров ’я з учнями та батьками;

  шкільні й спортивні свята;

  випуск газет;

  проектні роботи;

  ранкова гімнастика;

  фізкультхвилинки;

  вправи для профілактики порушень зору;

  музичні та рухливі перерви;

  екскурсії, прогулянки, походи тощо.

Досвід впровадження в молодших класах  здоров’язберігаючих технологій підтверджує моє розуміння того, що процес формування здорового пособу життя дітей потрібно розпочинати вже з дошкільного і молодого шкільного віку. Ми, вчителі, повинні навчити дитину робити вибір, що не зашкодить життю та здоров’ю. Бо всі ми хочемо бачити дітей успішними і здоровими.

Під час проведення уроків та виховних заходів  варто зазначити, що здавна в народних піснях, казках, легендах, прислів'ях, приказках український народ оспівував, возвеличував фізично дужу, сильну, здорову людину. Про те, що увага здоров'ю людини приділялася завжди, свідчить наявність в українській мові образних порівнянь: «здоровий, як вода», «здоровий, як дуб», «здоровий, як лось». За допомогою народних приказок я навчаю дітей співчувати, допомагати хворим, старим, немічним, калікам.

Особливим повинен бути для учнів початкової школи урок з основ здоров’я. Для них заняття доцільно провести у формі гри, подорожі за здоров'ям до лісу, в поле, до моря, до українських традицій формування культури здоров'я, використовуючи матеріали українського фольклору (народні пісні, казки, вірші, прислів'я, загадки, приказки про здоров'я).

Наочність на уроці в початкових класах школи є обов'язковою. Це можуть бути малюнки («Здоров'я очима дитини», «За здоров'ям на природу», «Діти, рух, здоров'я», «Більше рухайтесь», «Радій життю», «Твої рідні», «Люби своїх рідних»), українські загадки, прислів'я і приказки про здоров'я («Найбільше багатство — здоров'я», «Нема щастя без здоров'я», «Веселий сміх — здоров'я», «Здоров'я маємо — не дбаємо, а втративши — плачемо»).

Урок з основ здоров'я зорієнтує на більш зважену та активну позицію щодо проблем здоров'я, у тому числі власного, допоможе розширити уявлення про способи відтворення та збереження своїх фізичних, інтелектуальних, психоемоційних, творчих ресурсів, спонукатиме турбуватися про здоров'я своїх вихованців, користуючись золотим правилом: «Даючи знання — не забирай здоров'я», сприятиме впровадженню в навчально-виховний процес сучасних здоров'язберігаючих, здоров'яформуючих та здоров'язміцнюючих технологій навчання, які стануть міцним фундаментом формування культури здоров'я та ефективного засвоєння учнями знань, умінь, навичок з усіх предметів.

На уроках образотворчого мистецтва під час роботи з учнями я виробила для себе певні правила, які допомагають мені сформувати позитивну самооцінку дитини:
1. Хвалити дитину за старанність так само, як за досягнення.
2. Дати зрозуміти, що старанність і наполегливість важливіші за результат.
3. Допомогти дітям ставити перед собою реальні цілі.
4. Критикувати не саму дитину, а вчинки. Наприклад, дитина вилізла на високе дерево. Я не кажу: «Куди ти поліз? Ану зліз негайно!». Я кажу: «Ти сміливий хлопчик. Але ти можеш впасти і розбитися. Не роби більше цього».
5. Дати дитині відчути справжню відповідальність. Кожна дитина має певні обов’язки в класі. Вона відчуває себе членом команди.
6. Часто говорити своїм учням про те, що вони гарні, добрі, чуйні, мужні, справжні друзі. І вони стають такими.

Технології колективно-групового навчання передбачають одночасно спільну роботу усього часу і тут я використовую такі вправи: «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Навчаючи-вчуся» та інші.

До технологій ситуативного моделювання, які я використовую у роботі належать: «Розігрування ситуацій за ролями» (програвання сценки, драматизації, рольова гра), «Симуляції або імітаційні ігри».

Симуляції – це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених відомих ролей, які повинні здійснити виконавці.

Рольові ігри – це розігрування конкретної життєвої ситуації за ролями. У грі учень навчається через свій досвід та почуття.
В основі формування компетентностей щодо здорового способу життя лежить звичайний дитячий інтерес. «Як зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися?» Це питання я задаю собі щоразу. Переконана, що різноманітні форми, методи та прийоми активного навчання – мозковий штурм, робота в парах, мозаїка, карусель, галерея, кутки – шлях до успіху в роботі з дітьми.
Принцип активного навчання забезпечує інтерес дітей до знань, запобігає перевтомі. За допомогою активних методів навчання діти отримують важливу для себе інформацію, що сприяє формуванню знань, умінь та навичок щодо здорового способу життя та позитивного уявлення про себе, через визнання сильних якостей своєї особистості, співчуття та поваги до інших людей, визнання поведінки, яка вважається прийнятною в суспільстві, визначення цінностей. Діти набувають навичок здорової міжособистісної комунікації, критичного мислення для розв’язання складних проблем, пошуку альтернатив, вчаться висловлювати свою думку, відкрито говорити про свої почуття, приймати рішення в ситуаціях, які загрожують здоров’ю. Ми, дорослі, повинні навчити дитину робити вибір, що не зашкодить життю та здоров’ю, бо всі ми хочемо бачити дітей здоровими та успішними.